Стисло – наше завдання полягає в тому, що ми маємо знайти необхідний автомобіль, купити, довести до ладу і доставити його на фронт.
Насправді весь процес виглядає не так просто, і складається із багатьох етапів.
Спочатку ми отримуємо запит від військової частини про їх потребу в конкретному автомобілі, і звідси починається наша робота – треба його знайти. Розпитування знайомих, запити до волонтерів у Європі, перегляд оголошень, все йде у хід.

Коли авто знайдене, наш представник завжди виїздить до продавця, щоб ретельно його оглянути і визначитись, чи варто витрачати на нього час і гроші, чи краще продовжити пошуки.
Якщо все гаразд, ми купуємо автомобіль. Далі потрібно перегнати машину до нас у Вінницю. Іноді відстань перевищує тисячу кілометрів. Тут хочемо висловити окрему подяку митникам як українським, так і суміжних країн, які завжди ідуть назустріч, і оформлюють всі необхідні документи для перетину кордону без зайвих черг і зволікань.

Тепер підготовка. Не секрет що, в авто яке вже було у використанні, може бути потреба у заміні як окремих деталей так і цілих вузлів. На передовій нема ні станцій техобслуговування, ні магазинів із запчастинами, а машина має працювати безвідмовно. Тому провести ретельне обстеження машини, замінити всі деталі, що цього потребують, налагодити роботу всіх механізмів – не просто наступний, а неймовірно відповідальний етап нашої епопеї. Доречі, це і один із самих фінансово затратних етапів, адже запчастини теж необхідно купувати, а роботу майстрів оплачувати.
Завдяки тісній співпраці із автомайстернями ми маємо можливість не лише ремонтувати автівки, які ми приганяємо самостійно, але й допомагати із ремонтом волонтерам що проїздять повз нас транзитом, коли виникає така потреба.

Як останній штрих в ремонті, фарбуємо машину, “одягаємо” її у камуфляж.

Нарешті автівка готова. Щоб вона не їхала порожня, завантажуємо її доверху спорядженням, інструментами, харчами. Всім, що в нас є. До машини чіпляємо трьохтонний причеп (звісно, теж навантежений). І надаємо (теж не порожню) машину супроводу. Вона має потім забрати водія, і (нарешті порожній) причеп назад у Вінницю. Виходить цілий автопотяг.


Поки машина їде до нас із Європи, можна просто дозаправлятись на АЗС. По дорозі на фронт така опція може бути відсутня. Тому перед відправкою не тільки заповнюємо бак доверху, але й споряджаємо наш автопотяг каністрами із паливом. Можна рушати!

Ми просимо хлопців, що отримали машину, зробити фото/відео звіт. Нажаль, не завжди є така можливість. На фронті техніка іноді може прожити зовсім недовго. Але вона може взяти удар на себе, і вивезти бійців із пекла. Тобто, всі зусилля, що ми вкладаємо в проект “авто на фронт”, вже не марні. Життя наших воїнів це найцінніше із того що може бути. А якщо автівка потребує після цього ремонту, то вже трохи інша історія.
Як можна долучитися? Наприклад, зробити посильний благодійний внесок. Наближаймо перемогу разом!